Заповідний Крим віддають під котеджі

В автономії задумали провернути небувалу аферу в природоохоронній сфері. Перепрофілювання заповідників на національні парки дозволить на абсолютно законних підставах «роздерибанити» залишки незайманої природи Криму.

В першу чергу, йдеться про два заповідники: Кримський природний і Ялтинський гірсько-лісовий. Перший відомий частими пожежами, другий - масовими самозахопленнями. Місцеві ЗМІ та громадські організації не раз заявляли, що чи не кожен поважний бізнесмен і чиновник побудував собі там «хатинку».

Мінус дванадцять гектарів

18 червня Верховна Рада Криму скасувала своє ж рішення від 17.09.2003 р. «Про встановлення меж селища Охотнічьє Лівадійської селищної ради АРК». Як відзначив у своєму виступі заступник голови кримського парламенту Михайло Бахарєв, це те мінімальне, що потрібно зробити для збереження Ай-Петрі. Площу селища (яке зараз більше схоже на величезний торгово-розважальний центр) складає 38,2 га, але її урізували на 12 га.

Потім уже спікер Анатолій Гриценко на прес-конференції висловився за те, що на Ай-Петрі необхідно створювати курорт. А його проект потрібно розробляти «без порушень, без екологічного навантаження», залучаючи екологів. «Потрібно розробити такий проект гірськолижного курорту, який відповідав би вимогам, дав би можливість місцевим радам заробляти на життя і популяризувати гору Ай-Петрі», - сказав Гриценко.

Зараз на згаданих вище 12 га плато Ай-Петрі (сама гора входить до складу Ялтинського заповідника, за винятком декількох «білих плям» території селищ) знаходяться, як говорить влада, незаконно побудовані шалмани. І місцеві торговці - кримські татари - нібито розвели там антисанітарію. Татари, зрозуміло, всі заперечують: прес-секретар Меджлісу Лілія Муслімова в коментарі заявила, що це не шалмани, а торгові точки, і знаходяться вони там на законних підставах.

Тим часом, Анатолій Гриценко вже не раз заявляв про необхідність створення на Ай-Петрі повноцінного курорту. У такому ж ключі регулярно висловлюються ялтинські чиновники аж до мера міста. Але, як уточнює секретар Ялтинської міськради Олексій Боярчук, якого пов’язують з регіоналом Антоном Пригодським, для отримання легального статусу відпочинку на Ай-Петрі треба «трохи змінити статус частини земель».

Ідеться про перепрофілювання заповідників (земель, де будівництво й рекреація заборонені) на національні парки (де і те, і інше дозволене).

Перепрофілювання по-українськи

Еколог Іван Парникоза розповів кореспондентові , що ідея ця не нова, і вже неодноразово обговорювалася на екологічних конференціях та в статтях у ЗМІ.

«На останній конференції зі збереження біорізноманіття в Криму (листопад 2007 р.) я чув від представників Ялтинського гірсько-лісового заповідника, що становище із самозахопленнями земель вимагає створення національного парку. Представник Державної служби заповідної справи Мінприроди взагалі говорив про ідею створення великого національного парку з Кримського і Ялтинського заповідників. Потім на семінарі, де ми збирали представників природоохоронних дружин України, представник кримської республіканської організації «Екологія і світ» показував, що на території Ялтинського заповідника знаходиться велике сміттєве звалище, і говорив, що для того, щоб із цим розібратися, потрібно вирішити питання із зонуванням заповідника. На що ми відреагували таким чином: звалище треба переносити до рівнинного Криму. На це у Ялти, одного з найбагатших міст Криму, грошей точно вистачить», - говорить Парникоза.

У Ялтинському заповіднику кореспондентові повідомили, що об’єднання з Кримським заповідником маловірогідне через бюрократичні моменти: Кримський підкоряється Секретаріату Президента, а Ялтинський - Держкомлісу. Зате реальне об’єднання всіх парків Великої Ялти, Ялтинського заповідника і Ай-Петрі в один великий Національний природний парк. Найцікавіше в цьому відношенні - аргументація.

Зараз в судах розглядається близько 30 справ по самозахопленнях і самозабудовах заповідних земель. (Причому до логічного завершення доведено тільки одну - про самозахоплення земель кримськими татарами, яких розгонили в листопаді минулого року за допомогою «Беркута»). Через самозахоплення, кажуть чиновники, багато територій втратили свою природоохоронну цінність - і тепер «зіпсовані» землі просто необхідно перепрофілювати.

Щоб було зрозуміло, що це таке, наведемо простий приклад. Припустімо, ви маєте двокімнатну квартиру. До вас в гості приходить якась людина, безцеремонно розташовується в одній з кімнат, і починає там жити. І ви, замість того, щоб її вигнати, пропонуєте їй мирову: слухай, давай не сваритимемося, забирай собі ту кімнату. А кухня і санвузол у нас будуть спільні.

До того ж, ідеться про набагато більшу кількість землі, ніж «самозахоплена». Якщо національний парк буде створений, його площа складе 250 тис. га. Для порівняння - Ялтинський заповідник займає 14,5 тис. га.

Іван Парникоза вважає, що зміна статусу заповідних земель створює Кабміну можливість у будь-який момент перезонувати територію заповідника - власне, віддати будь-який шматок під будь-які потреби. Дирекція заповідника та девелоперські компанії прогнозують, що в результаті Ялтинський заповідник перетвориться на зону елітних котеджів.

Нові «Легіони»

Пристрасті навколо цього плато розгоряються не вперше. Так, 2002 р. приватній фірмі «Шарм» (для будівництва і обслуговування рекреаційного центру) та ТОВ «Стартінвест» (для експлуатації існуючої верхньої станції канатної дороги «Місхор - Ай-Петрі») були передані в оренду строком на 50 років дві земельні ділянки в 2,794 і 1,3655 га.

Саме «Шарм», на думку кримської влади, передав частину землі в суборенду кримськотатарським бізнесменам. У січні 2007 р. Радмін Криму ухвалив рішення або звільнити плато Ай-Петрі від незаконної забудови, або включити в межі Ялтинського гірсько-лісового заповідника землі, зайняті кримськотатарськими торговцями, - і 6 листопада 2007 р. держвиконавці за підтримки «Беркута» знесли за рішенням суду сім капітальних будівель, зведених кримськими татарами на території плато.

Проте не так обертається справа в інших випадках. Наприклад, в липні 2005 р. був затриманий за звинуваченням у зловживанні владою екс-керівник Республіканського комітету із земельних ресурсів Євген Жагорников. Аналогічне звинувачення прокуратура пред’явила першому заступникові голови Рескомзему Василю Соколику.

За інформацією прокуратури Криму, колишні керівники Рескомзему звинувачувалися у зловживанні службовим становищем на користь фірм «Рудом», «Доман 2004», «Солар Ситі», «Легіон 2004», «БАСД», «Шеруд», «Зоряне небо» (їх пов’язували з убитим Максимом Курочкіним), «Туристичне агентство «Інтер-тур». Вказаним фірмам Рада міністрів Криму в жовтні 2004 р. передала в оренду 356 (!) га землі, що належала Ялтинському заповіднику.

Але в березні 2008 р. Симферопольський центральний суд повністю виправдав затриманих.

Сьогодні екологи й представники центральних органів влади сподіваються, що створити курорти на Ай-Петрі та заповідних землях кримській владі перешкодить українське законодавство. Як повідомив головний фахівець Державної служби заповідної справи Володимир Гетман, на Ай-Петрі дуже цінні з погляду екології землі, і згідно зі ст. 150 Земельного кодексу України вивести їх для створення курорту можна тільки рішенням Верховної Ради України.

Крім того, як заявив глава Лівадійської селищної ради Анатолій Мамикін, зміна меж селища була б можливою, якби селищна рада провела із цього приводу референдум, і за відповідними його результатами виступила з ініціативою у ВР АРК. Тож дії кримських депутатів може опротестувати або прокуратура, або сама селищна рада. Але може і не опротестувати?

До того ж, протест може виявитися марним. Подібний випадок був із знаменитим відведенням землі біля Гурзуфа в лютому 2007 року під будівництво гольф-клубу. Парламент АРК дав згоду на виділення 120 га земель (пізніше Радмін зменшив розміри наділу до 112,5 га), і коли прокуратура винесла протест на це рішення, цей протест був просто відхилений кримським урядом.

Землю виділяли ТОВ «Антал-Крим», яке пов’язують зі згаданим вже «сірим кардиналом» Партії регіонів Антоном Пригодським. Це до того, що доля кримських заповідників залежить не стільки від українських законів, скільки від наполегливості зацікавлених осіб. Ідеться, як ви розумієте, зовсім не про екологів…

Автор: Василь КОЛОМІЄЦЬ

Джерело: http://www.4post.com.ua/economics/99474.html